Керівникам навчальних закладів, педагогам
Звертаємо увагу, що на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2015 року (протокол № 3/4-2) назву предмета «Світова література» змінено на «Зарубіжна література» (наказ МОНУ від 08.03.2015 №518).
***************************************************************
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-66 від 31 січня 2018 року
Органи управління освітою
обласних і Київської міської
державних адміністрацій
обласних і Київської міської
державних адміністрацій
Про організоване завершення
2017/2018 н. р. та особливості
проведення ДПА у закладах
загальної середньої освіти
2017/2018 н. р. та особливості
проведення ДПА у закладах
загальної середньої освіти
Шановні колеги!
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про
загальну середню освіту» структуру навчального року встановлює заклад
загальної середньої освіти.
Державна підсумкова атестація (далі - ДПА) в 2017/2018 навчальному році у
закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до частини 8 статті
12 Закону України «Про освіту», Положення про
державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої
освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня
2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14
лютого 2015, року за № 157/26602, та підпунктів 1, 3, 4, 5 пункту 2 наказу
Міністерства освіти і науки України від 31 липня 2017 р. №
1103 «Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного
оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої
освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2017 року за
№ 1014/30882, із змінами.
ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюється у формі
зовнішнього незалежного оцінювання з 22 травня до 14 липня (основна і додаткова
сесії) 2018 року.
Зважаючи на зазначене, заклади загальної середньої освіти самостійно
визначають строки проведення державної підсумкової атестації учнів 4-их і 9-х класів,
свята «Останній дзвоник» та випускних вечорів.
ДПА здобувачів початкової освіти здійснюється
з метою внутрішнього моніторингу якості освіти у формі підсумкових контрольних
робіт з двох предметів: української мови (передбачає оцінювання результатів навчання
з української мови та читання) і математики. Для проведення ДПА в закладі
освіти використовуються єдині завдання, які укладають вчителі закладу освіти,
відповідно до затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту
атестаційних завдань і затверджує керівник закладу освіти.
ДПА з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному
році, здійснюється за бажанням батьків (одного із батьків) або їх законних
представників.
У закладах загальної середньої освіти з навчанням або вивченням мов
національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з третього предмета:
мови національної меншини. Рішення про проведення ДПА з мови національної
меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків
(одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом
керівника закладу освіти.
Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з
яких учень (вихованець) проходив атестацію; оцінки за ДПА виставляються в
Класному журналі у колонку з написом "ДПА" без зазначення дати після
колонки з написом "Річна" та у табелі навчальних досягнень.
ДПА здобувачів базової середньої освіти здійснюється
у письмовій формі з трьох предметів:
·
українська мова;
·
математика;
·
предмет за вибором педагогічної ради закладу освіти з одного зазначених
навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна
мова (англійська/німецька/іспанська/французька мова відповідно до навчального
плану закладу освіти), історія України, всесвітня історія, правознавство
(практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика. У закладах
освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для
проведення ДПА можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс
«Література».
Завдання для проведення ДПА укладають вчителі закладу освіти, відповідно до
затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, і
затверджує керівник закладу освіти.
Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з
яких проводилось ДПА. Оцінки за ДПА виставляються в Класному журналі у колонку
з написом "ДПА" без зазначення дати після колонки з написом
"Річна" і додаток до свідоцтва про базову середню освіту; заносяться
до Протоколу державної підсумкової атестації, книги обліку і видачі документів
про здобуття базової середньої освіти.
ДПА здобувачів повної загальної середньої
освіти здійснюється у формі зовнішнього незалежного оцінювання
(ЗНО) з 22 травня до 14 липня 2018 року (основна сесія: 22 травня - 13 червня;
додаткова сесія: 02 - 14 липня) відповідно до Порядку проведення зовнішнього
незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної
загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки
України від 10 січня 2017 року №
25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за №
118/29986.
Реєстрація для проходження ДПА у формі ЗНО здійснюватиметься з 06 лютого до
19 березня (перереєстрація - до 02 квітня) 2018 р. у порядку, визначеному в
розділі IV Порядку ЗНО. Інформацію про порядок реєстрації розміщено на офіційному
сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua).
У разі проходження учнями ДПА в пунктах проведення ЗНО, розташованих в
інших (не за місцем проживання) населених пунктах, відповідно до норм,
передбачених підпунктом 6) пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу
України, підпунктом 6 пункту 16, пунктом 41 Порядку проведення зовнішнього
незалежного оцінювання та Моніторингу якості освіти, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №
1095(y редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року №
533), пунктом 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010
року № 778, пунктом 3 розділу 1, пунктом 3 розділу ІІ Положення
про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної
середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від
30 грудня 2014 року №
1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за №
157/26602, підпунктом 5 пункту 5 розділу ІІ Порядку ЗНО, підвезення учнів
закладів освіти комунальної форми власності, має здійснюватися за рахунок
коштів бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних
територіальних громад; підвезення учнів закладів освіти приватної форми
власності - за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб. Організацію та
координацію діяльності органів місцевого самоврядування щодо підвезення учнів
до населених пунктів, де розташовані пункти проведення зовнішнього незалежного
оцінювання, Мають здійснювати обласні органи управління освітою.
ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти проводиться з трьох
предметів:
·
українська мова;
·
математика або історія України (період ХХ - початок ХХІ століття) учні
мають право обрати один із зазначених предметів незалежно від профілю закладу
освіти;
·
предмет за вибором - учні обирають предмет з одного із зазначених
навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова
(англійська, або німецька, або іспанська, або французька мова), математика,
історія України (період ХХ - початок ХХІ століття).
Учні, які другим предметом для проходження ДПА обрали математику, можуть
обрати для проходження ДПА з третього предмета історію України і навпаки.
Графік проведення ДПА у формі ЗНО (основна сесія) визначено пунктом 25
Календарного плану підготовки та проведення у 2018 році зовнішнього незалежного
оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої
освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19
вересня 2017 року №
1287:
22 травня
|
Математика
|
24 травня
|
Українська мова і література
|
29 травня
|
Іспанська мова
|
29 травня
|
Німецька мова
|
29 травня
|
Французька мова
|
01 червня
|
Англійська мова
|
04 червня
|
Біологія
|
06 червня
|
Історія України
|
08 червня
|
Географія
|
11 червня
|
Фізика
|
13 червня
|
Хімія
|
У закладах освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні
можуть додатково проходити ДПА з четвертого предмета мови національної меншини.
ДПА з мови національної меншини проводиться за місцем навчання за завданнями,
що укладаються вчителями закладу освіти.
Особливості проведення ДПА з іноземної мови у формі ЗНО наведено у
листі МОН України від 15 січня 2018 р. №
1/9-27.
Для визначення оцінок за ДПА у формі ЗНО зараховуватимуться результати виконання
всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або частини з них (залежно від
навчального предмета відповідно до загальних характеристик сертифікаційних
робіт, затверджених наказом Українського центру оцінювання якості освіти від 18
жовтня 2017 року №
152). Інформація про перелік завдань, результати виконання яких
зараховуватимуться як оцінка за ДПА, розміщена на офіційному сайті Українського
центру оцінювання якості освіти (розділ «Предмети ЗНО»).
Результати зовнішнього оцінювання у вигляді оцінок рівня навчальних
досягнень за шкалою 1-12 балів зазначатимуться у відомостях результатів
державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої
освіти, проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за формою,
наведеною у додатку 8 до Порядку ЗНО. Відомості в електронному вигляді,
засвідчені електронним цифровим підписом Українського центру оцінювання якості
освіти, з результатами ДПА з математики, української, іноземної мови, біології
передаватимуться закладам освіти до 15 червня 2018 р., з історії України,
географії, фізики, хімії - до 21 червня 2017 р.
Внесення оцінок за ДПА до додатка до атестата про повну загальну середню
освіту має здійснюватися з урахуванням наслідків розгляду апеляційних заяв
учнів щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання (відповідно такий
учень атестат отримує пізніше). У разі прийняття апеляційною комісією рішень
про зміну результатів зовнішнього оцінювання закладам освіти будуть надаватися
відомості результатів розгляду апеляційних заяв учасників зовнішнього
незалежного оцінювання за формою, наведеною у додатку 10 до Порядку ЗНО, в
електронному вигляді, засвідчені електронним цифровим підписом Українського
центру оцінювання якості освіти.
Особам, які з'явилися для проходження ДПА у формі ЗНО та роботу над тестом
яких достроково припинено у зв’язку із допущеними ними порушеннями процедури
проходження ЗНО, виставляється нуль тестових балів, що відповідає одному балу
за ДПА; відповідно до документа про освіту за ДПА з цього предмета
виставляється 1 (один) бал.
Учні закладів загальної середньої освіти з вечірньою(заочною) формою
навчання та вечірніх/заочних класів закладів загальної середньої освіти
проходять ДПА за місцем навчання за завданнями, які укладаються вчителями
закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки
орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. У разі виявлення бажання
такими учнями взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні вони проходять
ДПА у формі ЗНО з трьох предметів.
Учні закладу загальної середньої освіти «Міжнародна українська школа»
можуть проходити ДПА за місцем навчання; їм надається право пройти ДПА на
територіях країн їх перебування.
Учні, які перебувають в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах,
проходять ДПА за місцем навчання.
Учні, які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після
проведення ДПА у формі ЗНО (після проведення додаткової сесії зовнішнього
незалежного оцінювання) з певного(их) навчального(их) предмета(ів), мають право
пройти ДПА за місцем навчання в строки, визначені закладом освіти (але не
раніше 14 липня 2018 р.), за завданнями, укладеними закладами освіти.
Учні, які через неучасть з поважних причин в основній сесії ЗНО допущені
регламентними комісіями при регіональних центрах оцінювання якості освіти до
проходження додаткової сесії з певного(их) навчального(их) предмета(ів), але не
змогли через поважні причини взяти в ній участь, зобов'язані надати рішення
регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти про
допуск до участі в додатковій сесії ЗНО з відповідного навчального предмета (у
вигляді витягу з протоколу), а також медичну довідку або інший документ, що
підтверджує об’єктивні обставини неучасті в додатковій сесії ЗНО з цього
навчального предмета, на підставі яких рішенням педагогічної ради закладу
освіти та відповідним наказом його керівника таким учням надається право пройти
атестацію в строки, визначені закладом освіти (але не раніше 14 липня 2018 р.),
за завданнями, укладеними закладами освіти.
Від ДПА у формі ЗНО можуть бути звільнені учні, які мають захворювання або
патологічні стани, наведені у Переліку захворювань та патологічних станів, що
можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання,
затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони
здоров'я України від 29 серпня 2016 року №
1027/900, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за №
1707/29837, якщо вони не реєструвалися для участі у зовнішньому незалежному
оцінюванні. Учні, які зареєструються для проходження зовнішнього незалежного
оцінювання, мають проходити ДПА у формі ЗНО на загальних засадах.
Особи, які не з'являться для проходження ДПА у формі ЗНО без поважних
причин та особи, зареєстровані на екстернатну форму навчання, але які не
зареєструються у встановлені терміни для участі в ЗНО, за винятком осіб, які
проживають на тимчасово окупованій території та осіб, місцем проживання яких є
територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення),
територія населених пунктів на лінії зіткнення, матимуть можливість пройти ДПА
в закладі освіти у вересні поточного року за завданнями, укладеними закладами
освіти.
Учні, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної
операції (на період її проведення), територія населених пунктів на лінії
зіткнення, але які не навчаються у закладах системи загальної середньої освіти,
розташованих на території, підконтрольній українській владі, проходять ДПА за
екстернатною формою у закладі загальної середньої освіти «Міжнародна українська
школа» або іншому закладі освіти системи загальної середньої освіти України, що
розташований на території, підконтрольній українській владі; при цьому такі
особи мають бути зараховані за будь-якою формою навчання (денна, вечірня,
дистанційна, екстарнатна) у загальноосвітньому закладі на території України.
Детальнішу інформацію можна отримати за посиланням:
https://mon.gov.ua/ua/zhitelyam-donbasu-ta-krimu/uchnyam-ta-vipusknikam/yak-otrimati-ukrayinske-svidoctvo-za-9-k1as-ta-atestat-za-11-klas
Учні, які проживають на тимчасово окупованій території України, проходять
ДПА за екстернатною формою в уповноважених закладах освіти в порядку,
визначеному Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 24 травня 2016
р. № 560).
В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну
підсумкову атестацію, дозволяється проводити ДПА достроково за завданнями,
укладеними закладами освіти.
З повагою
Заступник міністра Павло Хобзей
***************************************************************************************************
Заступник міністра Павло Хобзей
***************************************************************************************************
Методичні рекомендації щодо викладання зарубіжної літератури у 2017/2018 навчальному році
У 2017-2018 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5-9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804 (електронний ресурс:http://mon.gov.ua/).
У 10-11 класах – за програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту та академічного рівня зі змінами 2016 року (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/) .
Навчальна та методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті МОН.
Звертаємо увагу, що в 2017 році модернізацію навчальної програми для 5-9 класів здійснено відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011) у контексті Концепції «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р.
Стратегічно важливим у викладанні зарубіжної літератури в 2017-2018 навчальному році є компетентнісний підхід, що покликаний забезпечити соціалізацію учнів та їхню інтеграцію в сучасне суспільство, сформувати в них стійкі моральні принципи й світоглядні орієнтири, виховати особистість із національною свідомістю, громадянськими якостями й критичним мисленням, здатною до творчого вирішення життєвих задач, саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін та викликів.
Упровадження компетентнісного підходу у викладанні зарубіжної літератури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів дозволить імплементувати передовий іноземний досвід у вітчизняний освітній простір, розбудувати Нову українську школу й сформувати нове покоління громадян України з високою культурою та світоглядом, що спирається на гуманістичний потенціал художньої літератури різних народів.
Засобами предмета «Зарубіжна література» мають бути сформовані такі ключові компетентності (відповідно до Рекомендацій Європейської Ради): 1) спілкування державною мовою; 2) спілкування іноземними мовами; 3) математична компетентність; 4) компетентності в природничих науках і технологіях; 5) інформаційно-цифрова компетентність; 6) уміння вчитися; 7) ініціативність і підприємливість; 8) соціальна та громадянська компетентності; 9) обізнаність та самовираження у сфері культури; 10) екологічна грамотність і здорове життя.
У процесі вивчення зарубіжної літератури учні набувають (окрім ключових) і предметні компетентності, що є важливими для формування духовно-емоційного світу учнів, їхнього світогляду, моральних цінностей, громадянських якостей.
Предметні компетентності, що залежать від змісту навчального курсу зарубіжної літератури та його методики, полягають у наступному:
розуміння літератури як невід’ємної частини національної й світової художньої культури;
усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу та місця в системі інших видів мистецтва;
знання літературних творів, обов’язкових для текстуального вивчення та варіативних (за вибором учителя та учнів), осягнення творів у єдності змісту та форми, виокремлення складників та художніх особливостей творів (на рівні сюжету, композиції, образів, поетичної мови, жанру тощо);
усвідомлення ключових етапів і явищ літературного процесу різних країн, зіставлення з українським літературним процесом;
знання основних фактів життя і творчості видатних зарубіжних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю вітчизняної та світової культури;
оволодіння передбаченими програмою літературознавчими поняттями та застосування їх під час аналізу та інтерпретації художніх творів;
розуміння специфіки оригіналу (за умови володіння іноземною мовою) та художнього перекладу твору (українською мовою);
знання українських перекладів творів зарубіжної літератури, імен перекладачів та здобутків вітчизняної перекладацької школи;
формування читацького досвіду та якостей творчого читача, здібності до створення усних і письмових робіт різних жанрів;
орієнтування у царині класичної й сучасної літератури;
порівняння літературних творів і явищ (окремих компонентів і цілісно);
уміння оцінювати художню вартість творів, творчо-критично осмислювати їхній зміст, визначати актуальні ідеї, важливі для сучасності тощо.
Запровадження в начальній програмі для 5-9 класів наскрізних ліній «Екологічна безпека й сталий розвиток» (НЛ-1), «Громадянська відповідальність» (НЛ-2), «Здоров’я і безпека» (НЛ-3) й «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) сприятимуть забезпеченню компетентнісного підходу в галузі викладання зарубіжної літератури та розбудові Нової української школи.
Окрім виокремлення ключових і предметних компетентностей як очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів та наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури, в модернізованій навчальній програмі відбулися зміни у змісті навчального матеріалу, а саме:
додано рубрику «Міжпредметні зв’язки»;
розширено список творів для альтернативного вивчення: додано «Снігову королеву» Г. К. Андерсена у 5 класі, «Собаче серце» М. О. Булгакова в 9 класі;
розширено список творів для вивчення напам’ять за вибором учнів: байка І. А. Крилова в 6 класі, сонети В. Шекспіра і Ф. Петрарки у 8 класі, поезії О. С. Пушкіна в 9 класі;
до списку додаткового читання додано «Мій дідусь був черешнею» А. Нанетті, «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» У. Cтарка;
спрощено формулювання окремих державних вимог літературознавчої лінії з метою урахування вікових особливостей учнів.
Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
**************************************************************
Зарубіжна література
9 клас ( зі змінами 2016 року)
Усього – 70 годин;
текстуальне вивчення творів – 58 годин;
розвиток мовлення – 4 години;
позакласне читання – 2 години;
резервний час – 6 години.
№№
|
К-ть
год.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
(за
темами)
|
1
|
2
|
ВСТУП
Літературні жанри
і стилі. Перехідні явища в літературі.
(ТЛ) Жанр, стиль.
(ЛК) Жанри і стилі як органічні
елементи культури. Загальне і національне в структурі жанрів і стилів.
(УС) Жанрово-стильові тенденції
в українській та зарубіжних літературах на етапах літературного процесу.
(ЕК) Специфіка жанрів у різних
національних літературах (оповідання, роман, сонет та ін.). Розмаїття
індивідуальних стилів митців.
|
Учень (учениця):
дає визначення поняття «жанр»,
розуміє його зв’язок із родовим
поділом літератури;
називає жанри, які належать до
різних родів (епос, лірика, драма), а також міжродові утворення (наприклад,
балада, поема та ін.);
визначає жанрові ознаки творів
(на прикладі прочитаних текстів);
дає визначення поняття
«стиль», розрізняє стилі загальні
(епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників);
знає складники стилю
(тематика, образотворчість, сюжетно-композиційні особливості, поетична мова);
порівнює окремі жанри в
національних літературах (на прикладі прочитаних творів).
|
2
|
9
|
ПРОСВІТНИЦТВО
Історичні умови
та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру
доби. Художні напрями (просвітницький
класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм).
Джонатан Свіфт (1667–1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Історія написання твору. Просвітницькі ідеї у творі. Образ Гуллівера
як втілення концепції нової людини. Жанрова своєрідність роману (поєднання
реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор,
іронія, сатира, сарказм). Езопова мова.
Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). Поезії «Вільшаний король»,
«Травнева пісня», «Прометей». Роль Й. В. Ґете в історії
Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете.
Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король». Ідея кохання й щастя у
«Травневій пісні», ознаки фольклору. Волелюбні мотиви та протистояння образів
персонажів у «Прометеї». Образ
Прометея.
Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «До радості». Просвітницька
ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який
став гімном Євросоюзу.
(ТЛ) Поглиблення понять про
роман, оду. Композиція.
(ЛК) Європейське мистецтво доби
Просвітництва.
(УС) Ідеї Просвітництва в
Україні.
(ЕК) Порівняння оригіналів і
художніх перекладів (у фрагментах і цілісно за умови володіння учнями
іноземною мовою).
|
Учень (учениця):
розкриває чинники (історичні,
філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва;
знає основні художні напрями
розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називає їхні ознаки, представників;
називає ключові ідеї
Просвітництва, виявляє їх у
прочитаних творах;
визначає особливості сюжету й
композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»;
розкриває жанрову своєрідність
роману «Мандри Гуллівера» (поєднання
реалістичних елементів і соціальної фантастики);
знаходить приклади езопової мови у творі Дж. Свіфта;
характеризує образ Гуллівера, визначає художні засоби його
створення;
знаходить у романі
Дж. Свіфта приклади гумору, іронії, сатири, сарказму, визначає їхні функції у творі;
розкриває ідеї, аналізує мотиви й образи в ліричних
творах Й. В. Ґете;
пояснює, чому ода «До радості»
Ф. Шиллера стала гімном Євросоюзу.
|
3
|
18
|
РОМАНТИЗМ
Історичні,
естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму
як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах.
Генріх Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що
стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»). Специфіка
німецького романтизму і творчість Г. Гейне. «Книга пісень»: особливості
композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи,
мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). Утілення високого почуття
кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів.
Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824). «Хотів би жити знов
у горах…», «Мій дух як ніч…». Поема «Мазепа» або «Паломництво Чайльд
Гарольда». Вплив творчості Дж. Байрона на
розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета.
Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона.
Українська тема в
поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя,
романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.).
Відображення
духовного життя особистості та суспільства,
історії та культури Європи в поемі «Паломництво Чайльд Гарольда».
Герой і автор: схожість і відмінність. Особливості віршової організації поеми
(спенсерова строфа).
ВЗАЄМОДІЯ
РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ
Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Лірика («До
А. П. Керн» («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…», «Я
пам’ятник собі поставив незотлінний…»). «Євгеній Онєгін».
Значення
творчості О. С. Пушкіна для розвитку російської та світової
літератури. Провідні мотиви його лірики. Тема кохання і призначення мистецтва
у віршах митця.
Взаємодія
романтизму і реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін».
Реалістичне висвітлення романтичних тем (кохання, відчуження особистості,
життя і смерті, розладу мрії та дійсності тощо) і образів (Онєгін – Тетяна,
Ленський – Ольга). Традиції світової літератури і культури у творі (вплив Дж.
Байрона та ін.). Дзеркальна композиція (лист Тетяни – відповідь Онєгіна –
дуель – лист Онєгіна – відповідь Тетяни). Зображення різних сфер життя
(історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола
культурних інтересів суспільства тощо). Художнє новаторство
О. С. Пушкіна (у жанрі, мові, авторській позиції, підході до
зображення дійсності). Образ автора.
Михайло Юрійович Лермонтов (1814–1841). Лірика («Сосна», «І нудно і
сумно…», «На дорогу йду я в самотині…»). «Герой нашого часу» (огляд, 3-4
уривки за вибором учителя).
Мотиви світової
скорботи у ліриці М. Ю. Лермонтова. Зв’язок творчості митця із
традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.).
Особливості
розвитку сюжету й композиції в романі «Герой нашого часу». Зв’язок твору з
історичною та духовною атмосферою доби. Складність образу Печоріна, його
духовна трагедія. Новаторство М. Ю. Лермонтова в жанрі роману.
(ТЛ) Поглиблення понять про
поему (романтична), роман (роман у віршах, філософсько-психологічний),
віршовий розмір. Строфа (онєгінська).
(ЛК) Романтизм у різних видах
мистецтва (живопис, музика та ін.).
(УС) Україна в житті й творчості
зарубіжних митців. (ЕК) Порівняння
віршів «На півночі кедр одинокий…» Г. Гейне й «Сосна» М. Ю. Лермонтова.
Трансформація байронічних мотивів у творчості О. С. Пушкіна і М. Ю. Лермонтова.
Порівняння образів Євгенія Онєгіна і Печоріна. Тема «пам’ятника» у творчості
Горація, О. С. Пушкіна. Порівняння оригіналів, художніх перекладів,
переспівів.
Завершення І
семестру
|
Учень (учениця):
визначає специфічні ознаки
романтизму як художнього напряму в літературі й мистецтві, чинники його
розвитку (історичні, естетичні, філософські), національну специфіку в різних
країнах;
розповідає про основні віхи
життя і творчості митців, їхній внесок у духовну скарбницю світової та
національних літератур;
визначає провідні теми й
мотиви ліричних творів письменників-романтиків;
аналізує романтичні образи,
засоби їхнього створення;
знаходить у тексті, інтерпретує зміст романтичних
символів;
виявляє зв’язок романтичних
творів із фольклором, знаходить відповідні елементи (образи, символи, мотиви,
жанрові ознаки тощо);
виявляє зв’язок творів із
традиціями світової культури (Біблією, філософією, мистецтвом тощо);
аналізує (цілісно) ліричні
вірші поетів-романтиків, поему («Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда»
Дж. Байрона);
виявляє жанрові ознаки поеми й
роману доби романтизму та взаємодії романтизму з реалізмом (на прикладі
творів Дж. Байрона, О. С. Пушкіна,
М. Ю. Лермонтова);
визначає особливості віршового
розміру, строфічної організації поетичних творів (на прикладах прочитаних
текстів);
виявляє художнє новаторство
митців – відкриття нових тем і мотивів, збагачення художньої мови, нові
рішення в галузі образотворчості, жанрів тощо;
порівнює оригінали (за умови
володіння іноземною мовою), художні переклади, переспіви творів письменників;
установлює трансформацію
байронічних мотивів у російському романтизмі (О. С. Пушкін,
М. Ю. Лермонтов);
виявляє схожість і відмінності
в підходах митців у розкритті теми «пам’ятника» (Горацій,
О. С. Пушкін);
порівнює образи Євгенія
Онєгіна та Печоріна;
розповідає про роль України в
житті й творчості митців, пояснює
посилення інтересу Європи до України в добу романтизму;
знає імена українських
перекладачів творів європейських романтиків;
розповідає про відкритість
романтизму як художнього напряму, його взаємодію з іншими напрямами, демонструє формування реалістичних
тенденцій у межах романтизму (на прикладі прочитаних творів);
виявляє особливості
індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів).
|
4
|
13
|
РЕАЛІЗМ
Поняття про
реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як
літературного напряму (зв’язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і
ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос,
дослідження життя суспільства, психологізм та ін.). Взаємодія
реалізму з іншими напрямами XIX ст. (романтизмом, натуралізмом).
Оноре де Бальзак (1799–1850). «Гобсек». Основні віхи
творчості та особливості світогляду письменника. «Людська комедія»: історія
написання, художня структура, тематика і проблематика, образи. Повість
«Гобсек» у структурі «Людської комедії». Сюжетно-композиційні особливості
твору («розповідь у розповіді»). Багатогранність образу Гобсека (як соціального
типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет,
психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.).
Микола Васильович Гоголь (1809–1852). Петербурзький етап життя і творчості письменника.
«Ревізор». Творча історія
п’єси. Образи чиновників. Образ
Хлєстакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього
конфлікту й жанру п’єси.
«Шинель». Цикл петербурзьких
повістей: основні теми та проблеми. Побутовий, психологічний і філософський
плани повісті «Шинель». Особливості сюжету й композиції. Образ Башмачкіна та
засоби його створення. Образ столиці (як чужого й ворожого для людини
простору). Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному
творі. Тема «маленької людини».
(ТЛ) Поглиблення понять про образ
(типовий), повість (соціально-психологічна, соціально-побутова, філософська),
оповідання, комедію, художню деталь (психологічна). Психологізм,
інтер’єр.
(ЛК) Утілення образів і сюжетів
творів О. де Бальзака, М.В. Гоголя у мистецтві (ілюстраціях,
кіно, театрі тощо).
(УС) О. де Бальзак і
Україна. Значення М. В. Гоголя для розвитку української та
зарубіжних літератур.
(ЕК) Зіставлення специфіки
розкриття теми грошей та їхнього впливу на людину у творчості
О. де Бальзака й М. В. Гоголя.
|
Учень (учениця):
дає визначення поняття «реалізм»,
називає його провідні ознаки, виявляє їх у прочитаних творах;
розуміє особливості взаємодії
реалізму з іншими напрямами XIX століття (романтизмом, натуралізмом);
розповідає про основні віхи
життя й творчості митців;
розкриває особливості
світогляду письменників;
визначає актуальні проблеми,
теми творів;
установлює
сюжетно-композиційні особливості творів;
аналізує прочитані тексти
цілісно і в окремих фрагментах;
аналізує образи персонажів як
типові з визначенням засобів їхнього створення (портрет, психологічні деталі,
інтер’єр, мова, стосунки із середовищем, з іншими персонажами тощо);
дає визначення поняття
«психологізм», розкриває специфіку
психологізму в прочитаних творах;
інтерпретує вчинки персонажів,
дає їм власну оцінку, висловлює
судження щодо певних ситуацій, аргументує
свою позицію прикладами, цитатами з текстів;
виявляє художнє новаторство
митців;
розкриває специфіку
аналітичного підходу письменників до зображення дійсності (зображення людини
у зв’язках із середовищем, змалювання різних верств суспільства, точність
деталей і описів тощо);
розповідає про зв’язки
письменників з Україною, увічнення їхньої пам’яті в музеях і пам’ятниках,
утілення образів і сюжетів їхніх книг у творах мистецтва;
порівнює особливості втілення
теми грошей та їхнього згубного впливу на людину й суспільство у творчості
О. де Бальзака і М. В. Гоголя (на прикладі прочитаних
творів).
|
5
|
7
|
НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У
ДРАМАТУРГІЇ
КІНЦЯ XIX–ПОЧАТКУ XX СТ.
«Стара» і «нова
драма». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст.
Генрік Ібсен (1828–1906). «Ляльковий дім».
Роль
Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий
дім» як соціально-психологічна
драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії
(зовнішньої і внутрішньої). Композиція п’єси. Образна система. Підтекст.
Символіка. Відкритість фіналу.
Бернард Шоу (1856–1950). «Пігмаліон». Особливості світогляду
Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон». Динаміка
образу Елайзи Дулітл. Ідеї
«одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження
національної культури, розвитку мови.
(ТЛ) «Нова драма»,
ібсенізм.
(ЛК) Утілення драматичних творів
Г. Ібсена і Б. Шоу в театрі, кіно.
(УС) Українські перекладачі
творів зарубіжної літератури кінця XIX–початку XX ст.
(ЕК) Порівняння особливостей
«старої» та «нової драми», образів персонажів.
|
Учень (учениця):
виявляє у творах письменників
провідні проблеми, теми, мотиви;
характеризує художні образи, виявляє в тексті художні засоби
їхнього створення;
аналізує твори у єдності
змісту та форми;
висловлює власні судження щодо
актуальних тем і проблем, образів і подій творів, аргументує свою думку прикладами з тексту, відповідними цитатами;
долучається до полеміки щодо
творів письменників;
розповідає про основні віхи
життя й творчості митців;
знає українські переклади
творів, зіставляє їх з оригіналами
(за умови володіння іноземною мовою);
порівнює особливості «старої»
та «нової драми»;
здійснює пошуково-дослідницьку
діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про письменників,
систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка
повідомлення, презентації тощо);
користується
літературознавчими словниками, енциклопедіями та іншими видами джерел
(зокрема інтернет-ресурсами).
|
6
|
7
|
ЛІТЕРАТУРА XX–XXI СТ.
ЖИТТЯ,
ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА
(2 твори
за вибором учнів і вчителя)
Шолом-Алейхем (1859–1916). «Тев’є-молочар». Тема історичного
зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX–XX ст. Образна система твору. Філософські
проблеми. Народний гумор. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших
видах мистецтва.
Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє
суспільства в романі-антиутопії «451° за
Фаренгейтом». Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору – книги
(читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо. Натовп і влада.
Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві.
Гарпер Лі (1926–2016). «Убити пересмішника».
Проблема
входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у
творі.
Ерік Вольф Сігел (1937–2010). «Історія одного кохання». Розповідь
про зворушливе і трагічне кохання
студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Проблеми
життя і смерті, любові й відданості у творі.
(ТЛ) Класична і масова
література. Рецензія. Поглиблення поняття про «художність».
(ЛК) Бібліотечні та
інтернет-ресурси, їхнє використання для збагачення кола читання, розвитку навичок
творчої роботи з книгою. Взаємодія різних видів мистецтва (кіно і література
та ін.), комп’ютерних технологій і літератури. Сучасні літературно-художні видання,
інтернет-портали творів зарубіжної
літератури. Міжнародні літературні премії.
(УС) Українські перекладачі
творів зарубіжної класики і сучасної літератури. Шолом-Алейхем і Україна.
(ЕК) Переосмислення сюжетів,
образів, мотивів зарубіжної літератури і культури у творах мистецтва.
|
Учень (учениця):
знає основні відомості про
життя і творчість митців;
виявляє актуальні проблеми,
теми в прочитаних творах, їхній зв'язок із проблемами суспільства, історії,
культури, існування людини, її морального вибору;
виявляє ознаки різних
літературних напрямів у прочитаних творах;
знає характерні ознаки різних
жанрів, виявляє їх у творах
письменників;
характеризує образи провідних
героїв, простежує особливості їхньої
внутрішньої зміни, виявляє відповідні
художні засоби;
створює рецензію (усну або
письмову) на сучасний твір літератури (або кіно, театру);
обстоює власну точку зору, веде полеміку щодо актуальних проблем
і тенденцій розвитку сучасної літератури, зокрема в аспекті її взаємодії з
іншими видами мистецтва;
презентує свої улюблені твори
сучасної літератури на уроці, виявляє в
них риси художності;
володіє навичками роботи з
бібліотечними фондами, інтернет-ресурсами з метою пошуку необхідної книги,
творчого читання;
знає популярні книжкові серії
для молоді, сучасні літературно-художні видання, інтернет-портали творів
зарубіжної літератури;
аналізує твори сучасних
зарубіжних авторів у єдності змісту й форми;
знає визначні міжнародні
літературні премії сучасності;
називає зарубіжних
письменників-лауреатів міжнародних премій у галузі художньої літератури,
твори митців, відзначені преміями.
|
7
|
2
|
ПІДСУМКИ
Узагальнення і
систематизація навчального матеріалу.
Завершення
ІІ семестру (+ 6 год. резерв)
|
Учень (учениця):
визначає основні етапи
літературного процесу XIX–XX ст.,
їхні особливості, зв’язок із розвитком культури і мистецтва;
розрізняє літературні напрями,
течії, роди, жанрі XIX–XX ст.;
установлює жанрово-родову
належність творів, їхню жанрову й стильову своєрідність;
називає представників різних
літературних напрямів, течій, мистецьких тенденцій, виявляє їхній внесок у національну та світову скарбницю художніх
цінностей;
застосовує літературознавчі
поняття в процесі аналізу й інтерпретації літературних творів;
аналізує, оцінює, порівнює
літературні твори і явища.
|
Для вивчення напам’ять
Ф. Шиллер. «До
радості»
Г. Гейне.
«Не знаю, що стало зо мною…»
М. Ю. Лермонтов.
«На дорогу йду я в самотині…»
|
СПИСОК ТВОРІВ ДЛЯ ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ
Для уроків позакласного читання і уроків із резервного
часу
(за вибором учителя)
9 клас
Акутаґава Р.
«Ніс» та ін. (1 за вибором)
Бальзак О.
«Батько Горіо», «Шагренева шкіра» (1 за вибором)
Бронте Ш.
«Джейн Ейр»
Гоголь М. В.
«Ніс», «Портрет» (1 за вибором)
Грибоєдов О. С.
«Лихо з розуму»
Гюго В. «Собор
Паризької Богоматері»
Кузнецов А. В.
«Бабин Яр»
Лермонтов М. Ю.
«Мцирі»
Меріме П.
«Кармен»
По Е.
«Ельдорадо» та ін.
Пушкін О. С.
«Маленькі трагедії» (1 за вибором).
Ремарк Е. М.
«Три товариші», «Життя в борг» (1 за вибором)
Сенкевич Г.
«Камо грядеші?»
Стругацькі А.
і Б. «Важко бути богом»
Шиллер Ф.
«Івікові журавлі», «Підступність і кохання», «Розбійники», «Вільгельм Телль» (1
за вибором)
Із сучасної літератури
Геддон М.
«Загадковий нічний інцидент із собакою»
Космовська Б.
«Позолочена рибка»
Нестлінґер К.
«Маргаритко, моя квітко»
Сучасна зарубіжна
поезія (1-2 твори за вибором).
Кіноповісті та кіноромани
Еймі Бендер.
«Таємний знак» (США, 2010, реж. М. Аґрело); Хосе Рівера, Тім Салліван. «Листи
до Джульєтти» (США, 2010, реж. Г. Вінік); Майкл Морпурґо «Бойовий кінь» (США,
2012, реж. Стівен Спілберґ) або інші
(1-2 за вибором).
**********************************************************
Розпорядження КМУ № 988-р від 14.12.16 року
КОНЦЕПЦІЯ
реалізації державної
політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа"на період до
2029 року
Проблемою, яка потребує розв’язання,
є суттєве погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992—2016
років, що є наслідком ряду таких
факторів:
зменшення обсягів фінансування;
зниження рівня оплати праці вчителя;
незадовільне матеріально-технічне забезпечення шкіл;
бюрократизація системи управління освітою;
застарілі зміст освіти та методики викладання.
Проявами проблеми є:
збільшення частки молоді, яка здобуває освіту за кордоном;
тенденція до зниження показників України у міжнародних
дослідженнях конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які
впливають на економічний розвиток України.
Загальна середня освіта в Україні має такі основні ознаки:
наявність суттєвого сегмента високоякісної освіти,
насамперед математичної та природничої (елітарна освіта);
домінування в системі освіти шкіл з невисокою якістю
освітніх послуг;
суттєві територіальні відмінності в якості загальної
середньої освіти (між сільськими та міськими школами, між окремими регіонами);
тенденція до погіршення якості освіти в цілому у державі;
недостатня мотивація до освіти значної частини молоді.
Отже, проведення докорінної реформи загальної середньої
освіти сприятиме подоланню негативних тенденцій, забезпеченню соціальної
рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності
держави.
Досвід країн Східної Європи (Польщі, Чехії) свідчить про
суттєвий вплив освітніх реформ на розвиток економіки та конкурентоспроможність
освіти на міжнародному рівні.
Мета Концепції
Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та
системної реформи загальної середньої освіти за такими напрямами:
ухвалення нових державних стандартів загальної середньої
освіти, розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної
самореалізації особистості;
запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що
ґрунтується на співпраці учня, вчителя і батьків;
підвищення мотивації вчителя шляхом підвищення рівня його
оплати праці, надання академічної свободи та стимулювання до професійного зростання;
запровадження принципу дитиноцентризму (орієнтація на
потреби учня);
удосконалення процесу виховання;
створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти
новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної
самореалізації особистості;
децентралізація та ефективне управління загальною середньою
освітою, що сприятиме реальній автономії школи;
справедливий розподіл публічних коштів, що сприятиме рівному
доступу усіх дітей до якісної освіти;
створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить
необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків;
створення необхідних умов для навчання учнів безпосередньо
за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості, або забезпечення
регулярного підвезення до шкіл.
Згідно з реформою загальної середньої освіти випускник нової
української школи — це:
цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного
мислення;
патріот з активною позицією, який діє згідно з
морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає
гідність і права людини;
інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати
економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися
впродовж життя.
За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в
найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя,
критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді,
спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіють іншими уміннями.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Розв’язання проблеми передбачається здійснити шляхом
проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти з
урахуванням досвіду провідних країн
світу, зокрема змісту загальної середньої освіти, педагогіки загальної
середньої освіти, системи управління загальною середньою освітою, структури
загальної середньої освіти, системи державного фінансування загальної середньої
освіти, нормативно-правового забезпечення загальної середньої освіти.
Реформування змісту загальної середньої освіти передбачає
розроблення принципово нових державних стандартів загальної середньої освіти,
які повинні ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході
до навчання, враховувати вікові особливості психофізичного розвитку учнів,
передбачати здобуття ними умінь і навичок, необхідних для успішної
самореалізації в професійній діяльності, особистому житті, громадській
активності.
Зазначені стандарти повинні також ґрунтуватися на
Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу “Про основні
компетентності для навчання протягом усього життя”.
Ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною
в разі відмінності мовою, спілкування іноземними мовами, математична
грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях,
інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні
і громадянські компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загальнокультурна
грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя.
Реформування педагогіки загальної середньої освіти
передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнем, вчителем і батьками, що
потребує ґрунтовної підготовки вчителів за новими методиками і технологіями
навчання, зокрема інформаційно-комунікативними технологіями.
З метою створення умов для інклюзивного навчання дітей з
особливими освітніми потребами необхідно розробити індивідуальні програми їх
розвитку, що включатимуть корекційно-реабілітаційні
заходи, психолого-педагогічний супровід і засоби для навчання таких дітей.
У рамках реформування системи управління загальною середньою
освітою школа матиме право розробляти і впроваджувати власні освітні програми
відповідно до державного стандарту загальної середньої освіти, змінювати статус
бюджетної установи на статус неприбуткової організації із збереженням податкових пільг і отриманням
фінансової автономії.
Для досягнення мети Концепції
необхідно забезпечити стимулювання вчителя
до особистого і професійного зростання та надання йому академічної
свободи, а також матеріальне стимулювання, зокрема шляхом підвищення розрядів у
Єдиній тарифній сітці.
Реформування структури загальної середньої освіти передбачає
перехід до 12-річної середньої школи із трирічною профільною школою
академічного або професійного спрямування. Профільна школа академічного
спрямування сприятиме забезпеченню поглибленого вивчення окремих шкільних
предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб учнів і продовженню їх
навчання у вищих навчальних закладах, а професійного спрямування — здобуттю
першої професії та можливості вступу до вищих навчальних закладів.
У рамках реформування системи державного фінансування
загальної середньої освіти передбачається:
створення системи прозорого розподілу публічних коштів у
новій українській школі (школи будуть зобов’язані оприлюднювати дані про всі
кошти, які надходять з бюджету та інших джерел);
покриття видатків на забезпечення педагогічної складової
частини навчального процесу за рахунок освітньої субвенції;
удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції з метою
забезпечення рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених
пунктах;
створення необхідних умов для навчання і виховання дітей
молодшого шкільного віку безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у
сільській місцевості;
створення умов для розширення державно-громадського
партнерства на засадах співфінансування і спільного управління школами;
запровадження принципу “гроші ходять за дитиною”, зокрема
для підтримки дітей з особливими освітніми потребами, які можуть разом з іншими
дітьми здобувати освіту у пристосованих для цього школах;
запровадження рівного доступу до бюджетного фінансування
шкіл незалежно від форми власності.
Строки реалізації Концепції
Реалізація Концепції здійснюється протягом 2017—2029 років
трьома етапами.
На першому етапі (2017—2018 роки) передбачається:
прийняти новий Закон України “Про освіту”;
розробити план дій з реформування системи загальної
середньої освіти;
розробити, затвердити та запровадити (2018 рік) новий
державний стандарт початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних
для успішної самореалізації особистості;
доопрацювати навчальні плани і програми з метою
розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного
підходу в початковій школі;
утворити 200—250 опорних шкіл базового рівня у сільській
місцевості;
підвищити кваліфікацію вчителів початкової школи;
підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок
(окладів) у Єдиній тарифній сітці на два розряди;
запровадити навчання авторів підручників та підготовку
експертів з метою підготовки підручників нового покоління;
створити національну електронну платформу для розміщення
електронних курсів та підручників, розробити електронні підручники, курси
дистанційного навчання за навчальними програмами, систему дистанційного
навчання для підвищення кваліфікації вчителів;
спростити систему документообігу, оптимізувати звітність,
запровадити електронні форми документів;
розробити новий Закон України “Про загальну середню освіту”;
створити систему освітньої статистики і аналітики;
взяти участь у міжнародному дослідженні якості середньої
освіти PISA-2018;
розпочати роботу з формування системи забезпечення якості
освіти;
забезпечити різноманітність форм здобуття початкової освіти.
На другому етапі (2019—2022 роки) передбачається:
розробити, затвердити (2019 рік) та запровадити (2022 рік)
новий державний стандарт базової середньої освіти з урахуванням
компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
створити нову систему підвищення кваліфікації вчителів і
керівників шкіл;
провести інвентаризацію шкіл та закладів професійної освіти
для створення мережі профільних шкіл;
забезпечити якісне вивчення іноземних мов у профільній школі
відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна-2020”;
сформувати мережу опорних шкіл базового рівня;
розробити професійні стандарти педагогічної діяльності
вчителя;
створити мережу установ незалежної сертифікації вчителів;
створити регіональні органи з питань забезпечення якості
освіти;
створити систему внутрішнього забезпечення якості освіти у
школах (2022 рік);
створити систему незалежного оцінювання результатів навчання
за курс базової середньої освіти.
На третьому етапі (2023—2029 роки) передбачається:
розробити, затвердити (2023 рік) та запровадити (2027—2029
роки) новий державний стандарт профільної освіти з урахуванням компетентностей,
необхідних для успішної самореалізації особистості, що сприятиме створенню
передумов для скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої
освіти в середньому на 45 кредитів;
сформувати мережу профільних шкіл (2025 рік);
створити систему незалежного оцінювання випускників
профільної школи професійного спрямування.
Очікувані результати
Реалізація Концепції сприятиме:
поліпшенню якості загальної середньої освіти в цілому;
подоланню територіальних відмінностей у якості загальної
середньої освіти;
забезпеченню престижності професійної освіти;
поліпшенню якості вищої освіти за рахунок якісної підготовки
у школах і кращого конкурсного відбору абітурієнтів.
Обсяг фінансових,
матеріально-технічних, трудових ресурсів
Реалізація Концепції здійснюється за рахунок коштів
державного і місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів,
необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням
можливостей державного і місцевих бюджетів, розміру міжнародної технічної
допомоги.
*************************************************************
**************************************************************
*************************************************************
Похвальні
листи та Похвальні грамоти
Відповідно до Положення про похвальний лист "За високі
досягнення у навчанні" та похвальну
грамоту "За особливі досягнення у вивченні
окремих предметів"( Наказ МОН 11.12.2000 № 579(у
редакції наказу МОН від 07.02.2012 № 115)
1. Похвальним листом "За високі досягнення у
навчанні" (далі - Похвальний лист) нагороджуються учні 2-8-х та 10(11)-х класів навчальних
закладів системи загальної середньої освіти усіх типів і форм власності (далі -
навчальні заклади), які мають високі досягнення (10-12 балів) з усіх предметів
за відповідний навчальний рік.
2. Похвальною грамотою «За особливі досягнення у
вивченні окремих предметів» (далі – Похвальна грамота) нагороджуються
випускники навчальних закладів, які досягли особливих успіхів у вивченні одного
чи декількох предметів (не менше як 12 балів). Такою нагородою відзначаються насамперед переможці міжнародних, ІІІ, ІV
етапів всеукраїнських конкурсів, олімпіад, змагань.
При
оформленні клопотання на видачу похвальних листів
та похвальних грамот вказується відповідна кількість
документів.
Заповнення додатків до
атестатів та свідоцтв
Відповідно до ІНСТРУКЦІЇ про
переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи
загальної середньої освіти (Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6
травня 2008 р. за № 383/15074 ) розділу V.
Оформлення й видача документів про освіту
5.14. Разом із свідоцтвом, атестатом
видаються додатки до них,
де зазначаються досягнення
учнів у навчанні в балах, що записуються тільки
словами (дванадцять, одинадцять,
десять і т.ін.).
5.15. До додатка
до свідоцтва про базову загальну середню освіту та
атестата про повну загальну середню освіту виставляються річні оцінки та
результати державної підсумкової атестації.
5.16. До додатка
до свідоцтва про базову загальну середню освіту заносяться
усі предмети інваріантної та варіативної частини навчального плану основної
школи.
5.17. До додатка
до атестата про
повну загальну середню освіту заносяться
усі предмети інваріантної та варіативної частини навчального плану старшої
школи.
5.18. Учням,
які за станом здоров'я зараховані до спеціальної групи з фізичної
культури, у додатку до документа про
базову або повну загальну середню освіту
робиться запис "зараховано".
5.19.
Учням, які за
станом здоров'я звільнені від занять з фізичної культури,
трудового навчання, допризовної
підготовки ("Захист
Вітчизни"), у додатку до
документа про базову або повну загальну середню освіту робиться запис
"звільнений (а)".
5.20.
Випускникам основної та старшої школи,
які в поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх рівень
навчальних досягнень не оцінювався, і проходили державну підсумкову атестацію
з мови
навчання, у додатку
до документа про базову або повну
загальну середню освіту у графі "українська мова" робиться
запис "вивчав (ла)".
5.21.
Учням, звільненим від державної
підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва або атестата
робиться запис "звільнений (а)".
5.22. Випускникам
основної та старшої школи, які
відповідно до наказів Міністерства освіти
і науки України,
Міністерства освіти і науки
Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій у поточному навчальному році є:
- учасниками
міжнародних предметних олімпіад та турнірів, конкурсів;
- переможцями
III та учасниками
IV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад;
- переможцями
II та учасниками
III етапів Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт
Малої академії наук
- за
рішенням педагогічної ради, що
затверджується наказом керівника
навчального закладу, у додаток до
свідоцтва про базову загальну середню
освіту, атестата про
повну загальну середню освіту з відповідних предметів виставляються річна
та атестаційна оцінки 12.
5.23. Свідоцтво про базову загальну середню освіту та
атестат про повну загальну середню
освіту та відповідні додатки до них реєструються у книгах обліку та видачі
зазначених документів.
5.24. Записи в
додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестата про повну загальну середню освіту
робляться розбірливо чорною тушшю чи пастою або в комп'ютерному (друкованому)
варіанті. Будь-які виправлення у документах про освіту не допускаються.
Документи, оформлені з порушенням
зазначених вимог, уважаються недійсними.
5.25. Додатки
до документів про освіту підписуються керівником навчального закладу і
завіряються печаткою. Відбиток печатки повинен
мати чітке відображення повної назви навчального закладу.
Обчислення середнього балу
СВІДОЦТВО
Відповідно
до Листа МОНУ № 1/9-326 від 28.04.12 року «Про врахування середнього бала документа про базову загальну середню освіту»
середній бал документа про базову
загальну середню освіту розраховується як середнє арифметичне річних оцінок з
усіх предметів, виставлених у додатку до документа, та оцінок, отриманих
за державну підсумкову атестацію.
Округлення здійснюється до десятих частин бала (за 12-бальною шкалою)
ДОДАТОК
ДО СВІДОЦТВА
про базову
загальну середню освіту __ХХ__N 123456_________
(без
свідоцтва не дійсний) ___________Коваленко____________
__________Ганна Петрівна________
(прізвище,
ім'я, по батькові)
________________________________
закінчи___ у
20____ році школу
№
123_____________________
(повна назва
навчального закладу)
_________________________________ _________________________________
з такими
балами:
назва предмета бал
Українська
мова десять
Українська
література десять
Світова
література дванадцять
Англійська
мова десять
Алгебра дев’ять
Геометрія вісім
Інформатика дев’ять
Історія
України дванадцять
Всесвітня
історія дванадцять
Географія десять
Біологія десять
Фізика вісім
|
Хімія дев’ять
Основи
правознавства вісім
Фізична
культура звільнена Трудове навчання дев’ять
Основи
здоров’я дев’ять
_______________ ___________
_______________ ___________
_______________ ___________
_______________ ___________
_______________ ___________
_______________ ___________
Пройш__
державну підсумкову атестацію з таких предметів:
назва предмета бал
Українська
мова десять
Математика вісім
Біологія десять
Географія вісім
_______________ __________
_______________ __________
_______________ __________
Середній бал свідоцтва* 9,6
|
*
Розрахунок здійснюється таким чином:
кількість предметів, з яких виставлено оцінки, становить 20; сума балів
дорівнює 191; середній бал
191:20=9,55≈9,6.
Предмети, з яких зроблено запис «звільнений (а)», у загальну
кількість предметів, за якими здійснюється розрахунок, не враховуються.
АТЕСТАТ
Відповідно до Листа МОНУ № 1/9-209 від 22.04.15 року «Про
врахування середнього бала документа про
повну загальну середню освіту» середній бал документа про повну
загальну середню освіту обчислюється за 12-бальною шкалою з округленням до десятих частин бала і розраховується як середнє арифметичне річних оцінок
з предметів інваріантної складової навчального плану, виставлених у додатку до
документа, та
оцінок, отриманих за державну підсумкову атестацію.
Відповідальність
за правильне обчислення середнього балу свідоцтва та атестата несе керівник
навчального закладу.
НАГАДУВАННЯ про зміни!!!!!
Відповідно
до ПОЛОЖЕННЯ про ДПА учнів(вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ МОНУ від 30.12.2014
№ 1547) оцінки
за ДПА заносяться до особової справи учня, книги обліку і видачі документів про
здобуття відповідного рівня освіти. Для занесення оцінок за ДПА до книги обліку і видачі
документів обираються графи, які є вільними та підписуються «ДПА укр.мова» і
т.ін.
**************************************************************
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА |
від 13 вересня 2017 р.
№ 684
Київ |
постанову Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2000
р. № 646 “Про затвердження
Інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку” (Офіційний вісник
України, 2000 р., № 16, ст. 670);
пункт 13 змін, що
вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 437 (Офіційний вісник
України, 2016 р., № 56, ст. 1942).
В.ГРОЙСМАН
|
|
Інд. 73
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 |
1. Цей Порядок визначає
механізм обліку дітей шкільного віку та учнів, що ведеться з метою забезпечення
здобуття ними загальної середньої освіти.
навчальний заклад -
загальноосвітній, професійно-технічний, вищий навчальний заклад, що забезпечує
здобуття загальної середньої освіти.
Інші терміни вживаються
у значенні, наведеному в Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню
освіту”, “Про захист персональних даних”, “Про органи і служби у
справах дітей та спеціальні установи для дітей”.
3. Обробка та захист
персональних даних дітей шкільного віку та учнів під час їх обліку здійснюються
відповідно до вимог Закону України “Про захист
персональних даних”.
4. Облік дітей шкільного
віку ведеться в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці
(району, міста, району у місті, селища, села).
Районні, районні у
містах держадміністрації та міські, селищні, сільські ради, у тому числі
об’єднаних територіальних громад, їх виконавчі органи (далі - уповноважені
органи) із залученням відповідних територіальних органів Національної поліції
та служб у справах дітей організовують ведення обліку дітей шкільного віку.
1) організовують ведення
обліку дітей шкільного віку, які проживають чи перебувають в межах відповідної
адміністративно-територіальної одиниці, шляхом створення та постійного
оновлення реєстру даних про них (на кожний рік народження окремо) (далі -
реєстр);
2) визначають
структурний підрозділ (посадову особу), відповідальний за створення та постійне
оновлення реєстру (далі - структурний підрозділ);
3) закріплюють територію
обслуговування за загальноосвітніми навчальними закладами, що належать до сфери
їх управління (крім загальноосвітніх навчальних закладів, зарахування до яких
здійснюється виключно за результатами конкурсного відбору або за направленням в
установленому порядку).
6. Структурним
підрозділом до реєстру вносяться такі персональні дані дитини шкільного віку:
прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання
чи перебування, місце навчання (навчальний заклад), форма навчання та
належність до категорії осіб з особливими освітніми потребами (далі - дані).
наявності письмово
підтвердженої інформації про взяття її на облік (включення до реєстру) на
території іншої адміністративно-територіальної одиниці;
її вибуття на постійне
місце проживання за межі України (з припиненням здобуття загальної середньої
освіти в Україні).
7. Структурні підрозділи
для забезпечення прав дітей шкільного віку на здобуття загальної середньої
освіти та з дотриманням вимог Законів України “Про інформацію” і “Про захист
персональних даних” мають право:
отримувати дані дітей
шкільного віку від служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які
здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень, місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інших
адміністративно-територіальних одиниць, житлово-експлуатаційних
організацій та навчальних закладів;
використовувати для
створення та оновлення реєстру отримані дані, у тому числі з інших реєстрів або
баз даних.
Залучення працівників
навчальних закладів до організації та ведення обліку дітей шкільного віку
забороняється.
8. Структурний підрозділ
протягом 10 робочих днів з дня отримання даних здійснює їх обробку, у тому
числі звіряє їх з даними реєстру та у разі потреби вносить до нього відповідні
зміни і доповнення.
Дані також можуть бути
внесені до реєстру відповідно до письмової заяви батьків (одного з батьків)
дитини шкільного віку чи інших законних представників або її сканованої копії у
разі її подання відповідному структурному підрозділу.
У разі коли місце
навчання (навчальний заклад) дитини шкільного віку не встановлено, структурний
підрозділ протягом п’яти робочих днів з дня встановлення відповідного факту
надає наявні в реєстрі її дані відповідному територіальному органу Національної
поліції та службi у справах дітей для провадження діяльності відповідно до
законодавства, пов’язаної із захистом права дитини на здобуття загальної
середньої освіти.
9. На підставі даних
реєстру структурний підрозділ складає і подає статистичний звіт про кількість
дітей шкільного віку за формою та у порядку, затвердженому МОН.
На підставі статистичних
звітів про кількість дітей шкільного віку складаються і подаються зведені
статистичні звіти за формою та у порядку, затвердженому МОН.
10. Облік учнів ведуть
навчальні заклади, які подають щороку не пізніше 15 вересня відповідному
структурному підрозділу дані всіх учнів, які до нього зараховані.
11. У разі переведення
учня до іншого навчального закладу або його відрахування в установленому
порядку навчальний заклад, з якого переводиться або відраховується учень, подає
не пізніше 15 числа наступного місяця відповідному структурному підрозділу дані
такого учня, у тому числі місце продовження здобуття ним загальної середньої
освіти (навчальний заклад).
Під час переведення учня
до іншого навчального закладу до навчального закладу, з якого він переводиться,
подаються:
заява батьків (одного з
батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли
повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів);
письмове підтвердження
або його сканована копія з іншого навчального закладу про можливість
зарахування до нього відповідного учня.
Під час вибуття учня на
постійне місце проживання за межі України до навчального закладу, з якого він
вибуває, подаються:
заява батьків (одного з
батьків) учня чи інших його законних представників (для учнів, які не досягли
повноліття) або заява учня (для повнолітніх учнів);
копія або сканована
копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає
державний кордон дитина, або її проїзного документа із записом про вибуття на
постійне місце проживання за межі України чи відміткою про взяття на постійний
консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі
України за кордоном (для учнів, які не досягли повноліття).
12. Навчальні заклади у
разі зарахування учнів, які здобували загальну середню освіту в навчальних
закладах інших адміністративно-територіальних одиниць, подають не пізніше 15
числа наступного місяця з дня зарахування їх дані уповноваженому органу або
його структурному підрозділу адміністративно-територіальної одиниці, на
території якої розташовано навчальний заклад, у якому учень здобував загальну
середню освіту.
13. У разі відсутності
учнів, які не досягли повноліття, на навчальних заняттях протягом 10 робочих
днів підряд з невідомих або без поважних причин навчальний заклад невідкладно
надає відповідному територіальному органу Національної поліції та службі у
справах дітей дані таких учнів для провадження діяльності відповідно до
законодавства, пов’язаної із захистом їх прав на здобуття загальної середньої
освіти.
Причини відсутності учня
на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу
охорони здоров’я або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи
інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня
(для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі протягом поточного
навчального року.
14. Контроль за веденням
обліку дітей шкільного віку в частині реалізації структурними підрозділами
повноважень, визначених цим Порядком, здійснює ДIНЗ.
Контроль за веденням
обліку учнів навчальними закладами здійснюють відповідні структурні підрозділи.
Немає коментарів:
Дописати коментар